19 лютого 2011 - Адмiнiстратор

Село Велика Цвіля знаходиться в південно-західній частині Ємільчинського району, Житомирської області за 20 кілометрів від районного центу Ємільчине і за 30 кілометрів від залізничної станції новоград-Волинський. Село розташоване між двома малими річками Цвіллю і Гаттю. Під час розкопок на місці сучасного приватного магазину в центрі села було знайдено монету візантійського походження, датованою 1021 роком. Цілком ймовірне припущення, що на цьому місці стояла церква, навколо якої в давнину ховали священиків і кидали в могилу монети. Отже на початку 11 століття населений пункт на цій території уже був.


Є історичні відомості і перекази про те, що церква, яка стояла на місці сучасного приватного магазину, була спалена разом з жителями Великої Цвіі в час останнього набігу кримських татар, що відбувся в 1652 році. Церква, що стоїть сьогодні, була побудована, як каплиця на кладовищі, в 1761 році уніатами, а в 1762 році освячена радомишльським митрополитом Філістатом. У 1873 році було перебудовано дзвіницю. Зараз ця споруда - пам’ятник архітектури 17 століття.


Село має 287 дворів і 757 чоловік населення . Велика Цвіля є центром сільської ради. Сільраді підпорядковані села : Болярка, Дзержинськ, Осова, Рогівка.
Село Болярка розташоване за 15 кілометрів від районного центру, за 40 кілометрів від залізничної станції Яблунець. Дворів – 38, населення – 95 чоловік. В Болярці є фельдшерсько-акушерський пункт, магазин.


На території с. Болярка в 2004 році утворено фермерське господарство „ Росток ЗПФ „, яким керує Залевський Петро Францович.


Господарство зерново-твариницького напрямку. Має 20.15 га. сільськогосподарських угідь.
У селі Дзержинськ - 5 дворів і 27 чоловік населення.
Село Осова розташоване за 25 км. від райцентру, за 40 кілометрів від залізничної станції Новоград-Волинський. Дворів – 51, населення – 147 чоловік. В селі є фельдшерсько-акушерський пункт, 1 приватний магазин.


Село Рогівка має 10 дворів, населення – 36 чоловік.
Угіддя сільської ради розташовані у зоні Поліської низовини. Поверхня землі плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена.
З корисних копалин промислове значення мають запаси вапняків, вогнетривких глин, кварцових пісків, бурого вугілля, торфу.


Клімат помірно континентальний. Зима тепла, літо нежарке. Пересічна температура січня – 10*С, липня + 18-20 *С. Річна кількість опадів – 600 млм.
Річки належать до басейну Дніпра. Інші річки впадають у Случ, а Случ права притока Горині.


У нашій лісовій частині грунти переважно дерново-підзолисті, болотні та сірі лісові.
Ліси займають велику площу. Завдяки сприятливим грунтово-кліматичним умовам тут росте багато різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна і дуб. Господарське значення мають ялина, граб, ясен, осика, клен, тополя. Також у наших лісах росте релікт третинної флори України поліська лісова красуня – азалія понтійська.
Різноманітний тваринний світ. В лісі живуть лосі, олені, дикі свині, вовки, лисиці, кози, зайці, білки, куниці, бобри. З птахів – дикі качки, куріпки, тетеруки, рябчики, фазани, глухарі та інші. У водоймах водяться щуки, окуні, соми, карасі.


Згодом з’явилися і перші поселення. Люди займались мисливством, володіли луком і рибальством. Потім відбувся поступовий перехід від збиральництва, полювання до скотарства й мотичного землеробства, з’являється прядіння. В побут входить посуд з глини. Доба міді, бронзи і заліза не оминула і наш край. В цей час з’являються перші початки майнової нерівності.


Виготовлення знарядь із заліза сприяло підвищенню продуктивності праці й створенню лишків, які концентрувались в руках родової верхівки.
На північ жила група слов’янських племен, які називалися древляни.


Слов’янами було запроваджено сівозміни.
Розвиток гончарного, косторізного ремесл сприяв дальшому розширенню внутрішньої торгівлі.
Родоплемінна верхівка перетворилася на клас експлуататорів-феодалів. Із складанням класового феодального суспільства наприкінці УІІІ -ІХ століття у древлян виникло князівство на чолі з феодальною аристократією.


З утворенням феодальної держави Київської Русі древлянська земля увійшла до її складу однією з перших. Київський князь Олег підкорив та обклав даниною древлян.
Після смерті Олега древляни відмовляються платити данину. Княгиня Ольга - придушує повстання.


Під час розкопок археологи знайшли коштовне намисто, діадеми, браслети, зброю, збрую. Це свідчить про те, що в той древній час відбувався промисловий розвиток.
Багато лиха завдала нашим землям монголо-татарська навала. На населення накладалися різні платежі та повинності. В разі не сплати данини людей забирали в полон.
Наприкінці ХІІІ – ХІУ століття зміцніло Литовське князівство. Воно почало завойовницькі походи на Київське князівство.


В середині ХІУ століття литовські феодали добилися включення Київського князівства в склад Литовської держави.
1471 році Литва ліквідувала Київське князівство і перетворила його в звичайну провінцію, Київське воєводство, яке ділилось на три повіти. Повіти ділились на волості. На чолі волостей стояли старости.


В кінці ХУ століття українським землям почала загрожувати нова небезпека – татарські набіги. Тривалий час кримські хани були союзниками литовського князя, але після того як литовський уряд налагодив союзницькі відносини з Золотою Ордою, почалися напади кримських татар на українські землі.


Для захисту території споруджувались замки. На користь замку селяни платили данину натурою і грошима, а також виховували повинності.
Жорстока феодальна експлуатація призвела до вибуху народно-визвольної війни. Багато жителів влилось в козацькі загони для боротьби проти поневолювачів. польсько-шляхетське військо відступило за Горинь.


Загальнонародна боротьба за визволення з- під польсько-шляхетського гніту, за возз’єднання України з Росією завершилось рішенням Переясловської ради.
Возз’єднання України з Росією мало прогресивне значення для економічного і політичного розвитку.


Після панування польсько-шляхетського ярма економічний розвиток був на низькому рівні.
З 1796 року наші землі стали Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Керували цими землями вже російські поміщики.


Початок ХІХ століття був позначений процесом поступової заміни кріпосницького ладу завдяки розвитку капітальних відносин, хоча до повної ліквідації кріпосництва було ще далеко.


Селянам же від цього жилося геть не легше. Їх експлуатація ще більше посилювалась . Загарбуючи дрібні селянські наділи, землевласники продовжили панщину до 5 днів.
Зростали і грошові та інші побори. Поміщик не дарував боргів і селяни
змушені були відбувати за це різні повинності або здавати різні продукти зі своїх господарств. Процес зубожіння селян, різке їх розшарування на бідних і багатих поглиблювали суперечки, відносини набирали все більшої гостроти. Розвиток капіталізму, боротьба за ринки збуту товарів погіршили і стосунки у світовому маштабі. Виникає нова необхідність переділу світу. Особливо погіршуються відносини між Росією і Францією, що призвело до Вітчизняної війни 1812 року, де Росія здобула видатну перемону.


Відзначаючи доблесть багатьох воєначальників у роки війни, царський уряд винагороджував окремих з них відвойованими земельними наділами – помістями. В числі найбільш наближених осіб до царської сім’ї був і граф С.А.Уваров. Саме йому й була запропонована значна територія і ряд навколишніх населених пунктів з усім що було на землі і під землею.


Отримавши величеезні наділи територій, граф споряджає експедицію, яка підготувала дані про природні умови та ресурси по всій території земель.
Ось деякі висновки нашого краю. Край цілком придатних для ведення сільського господарства, неабиякі потенційні можливості для кормової бази свідчили й про перспективи для твариництва.


Край перетинали 2 річки : Уборть і Уж, їх численні притоки мали важливе економічне значення. Вікові ліси при хорошій організації їх рубок та сплаву саме водними шляхами обіцяли золоті прибутки. Потім були розроблені схемии лісорозробок, нарізування шляхів і навіть прокладання в хащах вузькоколійок для потоків деревини.


Ці потоки пливли спочатку до Городниці, потім до Звягеля на залізничний вузол. А звідтиля в товарняках на захід, до Німеччини, Франції, за золото у графську казну.
Граф явно вбачав і був переконаний в тому, що його віддалене помістя – це не тільки нинішня золота жила прибутків від проданого за кордон лісу, виплавленого в багатьох руднях з болотної руди чавуну, різних мінеральних добрив, диких і домашніх тварин і інше, а й колосальні можливості для його потомків. Паралельно з будівництвом споруд помістя значна частина селян з горбами й лопатами була залучена на будівництво дороги у напрямку Середів, яка й досі існує тепер асфальтована.


Граф вважав, вкладаюча свої капітали, він одержить багатократні прибутки, користуючись численною дешевою робочою силою.
Розвивалася промисловість. З’являлись смолопункт, винокурний та чавуноливарний заводи.
Все більших розмахів набирає торгівля із західними країнами.
Розвивається і внутрішня торгівля. І хоч розвивалась прмисловість і торгівля, про те праця селянина мало чим різнилася від тієї, що була 100 і 200 років до цього. Жали серпами і косили косами, молотили хліб ціпом і очищали віялками та млинками, носили його на плечах мішками.


Як відомо, боячись селянських повстань уряд в 1861 році видав маніфест про скасування кріпацтва.
Формально кріпацтво було скасоване, а фактично залежність селян не змінилася.
Революція 1905-1907 років похитнула основи як самодержавства, так і поміщиків.
Періодично ремонтувались шляхи, лагодилися вітряки та млини на паровому устаткуванні, лісові вузькоколійки замінились залізницею з паровозом, велися дослідженя нових родовищ руди.


Виснажувалася й земля, даючи хміль, льон, картоплю.
Про події 1917 року в Петербурзі поліщуки зразу і не знали, про те відчули по метушні в маєтку.


Нове життя почало народжуватись – все перейшло до рук держави й колективних господарств. У січні 1918 року радянську владу було встановлено у нашому селі.
Про те всіх заходів не вдалося здійснити так як наші землі потрапили під окупацію кайзерівських військ.


У травні 1919 року було організовано комітет бідноти. Проводився розподіл землі, вживалися заходи по обробітку кожного клаптика землі.
У квітні 1920 року наш район захопили польські інтервенти.
Це місце стало опорним пунктом на правому березі Случі.
Червона Армія визволила наші землі. Четверта кавалерійська дивізія Першої конної армії вела запеклі бої з ворогом.
 

Валентин # 21 лютого 2011 в 18:18 +1
Цікава дуже стаття, як раз реферат писати треба на цю тему.
aa # 10 жовтня 2016 в 22:45 0
qaa
Бульба - Боровець # 11 жовтня 2016 в 00:48 0
Реферати потрiбно писати з посиланнями на науковi статтi,iсторичнi факти,тощо...Автор не послався у цiй статтi нi на що...Результат-прошло всього п'ять рокiв пiсля написання i вже багато що з його матерiалу стало,м'яко кажучи,дивним... "Багато лиха завдала нашим землям монголо-татарська навала",кровожерлива "Золота Орда"..."Загальнонародна боротьба за визволення з- під польсько-шляхетського гніту, за возз’єднання України з Росією"-взагалi жесть:)! А ось ще "Особливо погіршуються відносини між Росією і Францією, що призвело до Вітчизняної війни 1812 року, де Росія здобула видатну перемогу"!!!Так потихеньку автор дiйшов до 1920 року.I все...Вважаю,що це вiрно.Взагалi,якщо при описуваннi iсторичних подiй , спираючись на марксистсько-ленiнських та iнших трактувальникiв , поступово заходиш у глухий кут ,бо чим ближче iсторичнi подii до сьогодення,тим важче обмалювати iх сучасникам (та ще й односельцям) у рожевих фарбах.Кажучи простими словами-важко казати неправду,коли ще живi свiдки подiй :))Це i безславна польська вiйна 1920 року,колективiзацiя,голод та 2-га свiтова 1939-45 рр.,знов голод...У простiй розмовi iз живими свiдками деяких подiй автор мiг би знайти для себе багато цiкавого...Наприклад,подробицi боiв полякiв та будьоновцiв 1920р та безславноi втечi останнiх ,або що послугувало причиною спалення нашого села 12 квiтня 1943 ? А взагалi,звичайно,що Ваша стаття потрiбна. Треба привертати увагу ,особливо молодi,до iсторii краю.Краще ,як що б це було у форматi форуму,де кожен може розповiсти своi iсторii,якi чув вiд рiдних та близьких,та щоб можна було б iх обговорювати з односельцями. Хай щастить.

Велика Цвіля, офіційний сайт села - ПОДІЇ | НОВИНИ | ЛЮДИ | ФОТО | СПІЛКУВАННЯ

Внимание Ваш браузер устарел!

Мы рады приветствовать Вас на нашем сайте! К сожалению браузер, которым вы пользуетесь устарел. Он не может корректно отобразить информацию на страницах нашего сайта и очень сильно ограничивает Вас в получении полного удовлетворения от работы в интернете. Мы настоятельно рекомендуем вам обновить Ваш браузер до последней версии, или установить отличный от него продукт.

Для того чтобы обновить Ваш браузер до последней версии, перейдите по данной ссылке Microsoft Internet Explorer.
Если по каким-либо причинам вы не можете обновить Ваш браузер, попробуйте в работе один из этих:

Какие преимущества от перехода на более новый браузер?

  • Скорость работы. Веб-сайты загружаются быстрее;
  • Веб-страницы отображаются корректно, что снижает риск пропуска важной информации;
  • Больше удобств в работе с браузером;
  • Улучшена безопасность работы в интернете.